с. Глодоси. ДНЗ № 1 Глодоської сільської ради

 


Батьківська скринька

 

Вплив розвитку дрібної моторики на формування мовлення у дітей дошкільного віку

 

 Консультація для батьків.

 

 

 Що робити батькам, щоб допомогти власній дитині досягти успіхів у житті? Наскільки важливо для підростаючого, але поки ще зовсім маленького артиста, адвоката, економіста, політика уміння красиво, чітко і виразно говорити? Адже відомо, що 17-20 % інформації слухачу дає інтонація співрозмовника. Дуже часто губиться цікава, оригінальна думка, озвучена мляво, невиразно та незрозуміло. Багато дітей в силу свого віку ще не знають, наскільки важливо для них навчитися правильно говорити, але батьки повинні розуміти, що навіть найменше порушення звуковимови може негативно вплинути на подальший розвиток дитини. Чому?

 

По-перше, в багатьох дітей у зв'язку з недоліками мовлення виникають психологічні проблеми – дитина соромиться свого мовлення, намагається менше говорити – і, як наслідок, вона стає більш замкнутою, нетовариською.

 

По-друге, порушення звуковимови в дошкільному віці є першою сходинкою до проблем у навчанні читання і письма в школі (виникають так звані дислексія – часткове порушення читання та дисграфія – часткове порушення письма).

 

 І нарешті, по-третє, мовлення – це один з найголовніших засобів пізнання світу, а тому погано розвинене мовлення буде перешкоджати повноцінному розвитку особистості.

 

 Формування правильної вимови у дітей - це складний процес, дитині потрібно навчитися керувати своїми органами мовлення, сприймати звернене до неї мовлення, здійснювати контроль за мовленням оточуючих та власним. В роботі з дітьми (а особливо з тими, що вже мають порушення мовлення) велику увагу необхідно приділяти розвитку функції дрібних м'язів рук. Рухи рук тісно пов'язані з мовленням, вони є одним з факторів його формування. Зв'язок рухів руки з мовленням був відмічений ще в 1928 році. Пізніше, на основі спеціально проведених дослідів було висунуто думку про те, що рухи пальців рук стимулюють розвиток центральної нервової системи і прискорюють розвиток мовлення дитини.

 

 Тренування рухів пальців рук дітей покращує не тільки рухові можливості дитини, а й розвиток психічних і мовних навичок. У свою чергу, формування рухів руки тісно пов'язано з розвитком рухового аналізатора і зорового сприймання, різних видів чутливості, просторового орієнтування, координації рухів та ін.

 

 Рівень розвитку дрібної моторики - один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Недарма в багатьох школах України існують, так звані, співбесіди, тестування під час яких серед інших завдань дитині пропонуються завдання на визначення рівня розвитку дрібної моторики. Дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо розвинуті пам'ять, увага, зв'язне мовлення.

 

 Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги та, зокрема, дрібної моторики, призводить до виникнення негативного ставлення до навчання. Саме тому робота з розвитку дрібної моторики повинна починатися задовго до вступу у школу. Батьки, які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки вирішують одночасно декілька проблем: по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, покращують розвиток мовлення малюка, по-третє, готують його до оволодіння навичок письма.

 

 Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати мовлення вашої дитини, можна запропонувати малюкам наступні завдання:

 Розминати пальцями пластилін, глину.

 Катати по черзі кожним пальчиком камінці, намистинки, шарики.

 Нанизувати намистинки на тоненьку стрічку, робити намисто.

 Стискати та розтискати кулачки.

 Робити м’які кулачки, які можна легко розжати і в які дорослий може просунути свої пальці; та міцні, які не розтиснеш.

 Двома пальцями руки (вказівним та середнім) "ходити” по столу, спочатку повільно, а потім швидко, наче вони біжать. Вправа проводиться спочатку правою, а потім лівою рукою.

 Показувати окремо тільки по одному пальчику.

 Барабанити, постукувати всіма пальцями обох рук по столу.

 Махати в повітрі тільки пальцями, не рухаючи долонею.

 Плескати в долоні тихо і голосно, в різному темпі.

 Нанизувати великі ґудзики на нитку.

 Зав’язувати вузлики на мотузці.

 

 Одним із прийомів  розвитку дрібної моторики є бісероплетіння. Для дітей дошкільного віку бісероплетіння є унікальною можливістю знайомства з творчістю й цікавим заняттям. Плетіння бісером розширює творчі здібності дитини, навчає добирати кольори й вигадувати різноманітні візерунки та мотиви, розвиває і удосконалює дрібну моторику рук, а також елементарні математичні навички, зокрема усний рахунок.

 

 Робота з бісером та намистинками сприяє особистісному розвитку дитини: формує внутрішню дисципліну, посидючість, терпіння, вміння доводити розпочату справу до кінця. А головне – дарує дитині хвилюючі миті спостереження за процесом народження шедеврів, які створюються її руками. До того ж вироби з бісеру – чудовий подарунок, зроблений власноруч.

 

Як розвивати мовлення дитини?

 Спілкуйтесь з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідайте про предмети, які оточують її.

 Збагачуйте словниковий запас малюка новими словами, пояснюючи їх.

 Розмовляйте з дитиною повільно, грамотно і чітко, ні в якому разі не “сюсюкайте”.

 Спонукайте дитину до мовлення, ставлячи їй запитання, поступово ускладнюйте їх.

 Коли малюк говорить, виправляйте його мовленнєві помилки лише після того, як він закінчить фразу.

 Багато читайте дитині, вчіть її переказувати, разом вивчайте вірші, складайте цікаві історії за малюнками.

 Виконуйте вправи для пальчиків, малюйте олівцями й фарбами, грайте мозаїкою, кубиками чи пазлами, нанизуйте бісер,. Процес розвитку мовлення стимулює дрібна моторика рук.

 

Не забувайте хвалити дитину після кожного успіху!

Батькам на замітку

Про Дитячий травматизм

Основні причини травматизму під час фізкультурних вправ.

Причиною нещасного випадку можуть послужити: незадовільний стан місця занять, несправне обладнання та інвентар, несприятливі погодні умови, невідповідне взуття або одяг, відсутність страховки, надмірне навантаження, відсутність дисципліни під час проведення занять, недостатній медичний контроль і порушення лікарських вимог.

Перш ніж приступити до занять з дітьми, необхідно в доступній формі пояснити, що можна, а що не можна робити  під час занять фізичними вправами і чому.

Крім усього іншого, загальновідомо, що слабкі, погано розвинені фізично діти більшою мірою схильні до травматизму. Здоровій і міцній дитині багаторазові падіння під час ігор на тверду поверхню (грунт, дерев'яна підлога або лід) нічим не загрожують. Така дитина при падінні легко переводить своє тіло в сприятливе становище. Та й падає набагато рідше, завдяки гарній координації рухів.

Діти, які страждають гіподинамією, надмірною вагою, мають більше шансів отримати серйозну травму, якщо випадково оступилися на сходах або посковзнулися на вулиці під час прогулянки. У дітей, які регулярно займаються фізичними вправами, вже до 5-7 років виробляються навички і рухові вміння по самостраховці, але і в цей період не можна послаблювати увагу до дитини.

 

Шановні батьки!

 

Якщо ви розмістили в квартирі спорткомплекс, то, перш ніж допустити дитину до занять, ретельно перевірте, чи надійно закріплені всі деталі. Справність снарядів треба відслідковувати також під час занять, а потім періодично перевіряти (можуть розхитатися стійки, поперечини, перетертися канати тощо). На підлогу, де розташований спорткомплекс, обов'язково стелиться щось м'яке, що заміняє гімнастичний мат. Особливу увагу слід приділити страховці - злегка підтримувати дитину, щоб попередити падіння.

 

Поведінка дорослих

при нещасних випадках і травмах у дітей

Якщо дитина отримала травму голови

Необхідно укласти її в ліжко. Намочити серветки холодною водою і прикладати до голови, а по мірі зігрівання міняти їх. Стежити за станом дитини.

 Ознаки струсу мозку: запаморочення, нудота, блювота. У цих випадках треба викликати лікаря.

Подряпини. Порізи.

 

Промити ранку або подряпину перекисом водню. Краї та місця пошкодження змастити настойкою йоду або зеленки, накласти пов'язку. Якщо ранка глибока, то  звернутися до хірурга: можливо, буде потрібно накласти шви.

 

Падіння з висоти

 

Якщо з'являється набряк буквально на очах, дитина скаржиться на сильний біль, можливо, це перелом. Не слід обмацувати забите місце, цим тільки підсилите біль! Дитині стане легше, якщо, доставляючи його в медичну установу, руку взяти на перев'язь, я ногу прибинтувати до рівної дошки, широкої лінійки.

 

Відморозив пальці рук або ніг, кінчик носа або щоки.

 

Перша допомога полягає в енергійному розтиранні відмороженого місця чистими хусткою або рушником, змоченим горілкою або спиртом. Продовжувати цю процедуру до появи чутливості шкіри, а після цього накласти пов'язку з вазеліном. Не можна розтирати відморожені місце снігом (сніг, як наждачний папір, додатково травмує шкіру). Якщо відмороження глибоке і чутливість довго не відновлюється, розтирання слід припинити. Накласти пов'язку, зігріти дитину гарячим питтям і скоріше доставити в лікарню.

 

Отримав опік  окропом, гарячою їжею.

 

Підставити обпечену ділянку тіла під струмінь холодної води - це зменшить біль. Якщо з'явилися пухирі - не проколювати їх! Сильний опік, коли його площа досить велика (більше долоні дитини), вимагає екстреної медичної допомоги! До приїзду «швидкої» нічим не змащувати, не присипати!

 

Проковтнув ліки (з аптечки дорослих), прийнявши їх за цукерки.

 

Швидше викликати у дитини блювоту, засунувши їй у рота обгорнутий бинтом палець, надавивши на корінь язика. Бажано з'ясувати, скільки таблеток вона проковтнула і які. Якщо відомо, скільки їх було в упаковці, флаконі, порахувати решту. Млявість, сонливість, як і різке збудження, - ознаки лікарського отруєння! Терміново викликати «швидку»!

 

 

Реакція дитячого організму на травму відрізняється від реакції дорослого.

Непритомність - легкий вид втрати свідомості, трапляється у дітей незалежно від їхнього стану. Причинами можуть послужити невеликі ранки з незначною кровотечею, і не тільки у себе, а й у товариша. В такому випадку треба посадити або покласти дитину, дати йому понюхати нашатирний спирт і потерти їм скроні.

 

Шановні батьки!

 

Вірно надана перша допомога полегшує подальше лікування. Намагайтеся заспокоїти дитину, якщо вона перелякалася, не показуйте їй свого хвилювання, дійте швидко і без суєти. Навіть, якщо травма вам здалася не дуже серйозною і ви успішно самі допомогли дитині, її треба якомога швидше показати лікареві, бо враження хорошого самопочуття може бути оманливим. Удари можуть викликати внутрішні крововиливи, струс мозку, а також інші травми, здатні спричинити серйозні наслідки.